Верховна Рада 15 вересня 2026 року на пленарному засіданні ухвалила постанову про надання згоди на звільнення Президентом України Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. За рішення проголосували 317 народних депутатів; жоден не голосував проти чи утримався (за даними LIGA.net). Перед голосуванням Кравченко звернувся до парламенту (за даними NV).
Хто ухвалив рішення і на яких підставах
Постанова передбачає згоду на звільнення Кравченка відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 85 та ч. 3 ст. 131-1 Конституції (за даними УНІАН). 14 вересня Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту звільнити його з посади генпрокурора. Того ж дня Президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка від виконання обов’язків. Хто ініціював відставку — Президент чи Рада самостійно — джерела трактують неоднозначно: Укрінформ і УНІАН наголошують на згоді Ради на звільнення Президентом, NV цитує Кравченка, що рішення має ухвалювати парламент, а LIGA.net зазначає, що за словами його співрозмовників Кравченка попросив піти особисто Зеленський.
Посади і ролі Кравченка
- Жовтень 2020 — березень 2021: начальник управління Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора.
- Березень 2021 — квітень 2023: очільник Бучанської окружної прокуратури Київської області.
- Квітень 2023 — грудень 2024: голова Київської обласної військової адміністрації.
- Грудень 2024 — червень 2025: голова Державної податкової служби України.
- Червень 2025: указом Зеленського призначений генпрокурором; замінив Андрія Костіна, який пішов у відставку в жовтні 2024 року.
7 вересня Кравченко подав заяву про відставку. 14 вересня він заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу; Кривонос у коментарі NV зазначив, що підозра ще не вручена офіційно. На початку вересня НАБУ та САП оприлюднили записи в межах операції «Карфаген»; за версією слідства, посадовець Офісу Генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, яке впровадило побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів. За даними УНІАН, Кравченко самостійно оформив собі відрядження до Парижа для участі в засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи.
